Велику роль у житті слов’ян відігравала їхня релігія – язичництво. Богом сонця у них був Ярило. Хоровод – це танець, який виконується по колу. Він символізував рух сонця на протязі доби і року. Навесні виконували пісні веснянки, метою яких було прикликання весни і заклинання гарного врожаю. Відмінна риса веснянок – невеликий розмір. Різновидами веснянок є гагілки, маївки, гаївки.
   Початком весни вважали 1 березня – день прильоту граків із вирію. Зустріч весни розпочиналася з виконання веснянки-заклички «Благослови мати»
Благослови мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати!
Зимоньку в возочку,
Літечко, в човничку!
   Після цього дівчати йшли за село, збиралися на гори, пагорби, інколи йшли у ліс, чи до водойми. І виконували обряд прикликання птахів. Для цього заздалегідь випікали з тіста пташок (найчастіше жайворонків). Їх ділили на три частини:
• З’їдали
• Натикали на палички і розмахували ними в повітрі (прикликаючи цим пташок)
• Розкидали по полю, щоб був гарним врожай
   Після цього співали веснянки для сонця, дощу. Всі вони спрямовувались на те, щоб задобрити сили природи, тим самим посприяти гарному врожаю.
   Потім за селом виконували веснянки та хороводи («Подоляночка), влаштовували ігри «Просо».
   Інколи в цих місцях дівчата заздалегідь закопували кашу.